Біомаркери хронічного атрофічного гастриту: досягнення досліджень

Хронічний атрофічний гастрит (ХАГ) – поширене хронічне захворювання шлунка, що характеризується поступовою втратою залоз слизової оболонки шлунка та зниженням функції шлунка. Як важлива стадія передракових уражень шлунка, рання діагностика та моніторинг ХАГ мають вирішальне значення для запобігання розвитку раку шлунка. У цій статті ми обговоримо основні сучасні біомаркери, що використовуються для діагностики та моніторингу ХАГ, та їх клінічну цінність.

I. Серологічні біомаркери

1. Пепсиноген (PG)ThePGⅠ/PGⅡ співвідношення (PGⅠ/PGⅡ) є найпоширенішим серологічним маркером для CAG.

• Знижений рівень PGⅠ та PGⅠ/PGⅡспіввідношення суттєво корелюють зі ступенем атрофії тіла шлунка.
• Японські та європейські рекомендації включають тестування на ПГ у програми скринінгу раку шлунка.

2.Гастрин-17 (G-17)

• Відображає ендокринний функціональний стан шлункового синуса.
• Зменшується атрофія шлункового синуса та може посилюватися атрофія тіла шлунка.
• У поєднанні з ПГ для покращення точності діагностики КАГ

3. Антитіла до парієтальних клітин (APCA) та антитіла до внутрішнього фактора (AIFA)

• Специфічні маркери аутоімунного гастриту.
• Корисно для диференціації аутоімунного гастриту від інших типів КАГ

2. Гістологічні біомаркери

1. CDX2 та MUC2
   • Фірмова молекула кишкового хемотаксису
   • Підвищена регуляція вказує на інтестиналізацію слизової оболонки шлунка.
2. p53 та Ki-67
   • Індикатори проліферації клітин та аномальної диференціації.
   • Допоможіть оцінити ризик раку при КАГ.
3. Хелікобактер пілорі (H. pylori)-Пов'язані маркери
   • Виявлення факторів вірулентності, таких як CagA та VacA.
   • Дихальний тест із сечовиною (UBT) та тест на антиген у калі.

3. Новітні молекулярні біомаркери

1. мікроРНК
   • miR-21, miR-155 та інші аберантно експресуються в CAG
   • Потенційна діагностична та прогностична цінність.
2. Маркери метилювання ДНК
   • Аномальні патерни метилювання в промоторних ділянках певних генів
   • Статус метилювання генів, таких як CDH1 та RPRM
3. Метаболомічні біомаркери
   • Зміни специфічних профілів метаболітів відображають стан слизової оболонки шлунка
   • Нові ідеї для неінвазивної діагностики

4. Клінічне застосування та майбутні перспективи

Комбіноване тестування біомаркерів може значно покращити чутливість та специфічність діагностики ХАГ. Очікується, що в майбутньому інтегрований мультиомічний аналіз забезпечить більш повну комбінацію біомаркерів для точного типізації, стратифікації ризику та індивідуалізованого моніторингу ХАГ.

Ми, компанія Baysen Medical, спеціалізуємося на дослідженнях та розробці діагностичних реагентів для лікування захворювань травної системи та розробили...PGⅠ, PGⅡ іГ-17 набори для спільного тестування на основі високої чутливості та специфічності, які можуть забезпечити надійні інструменти скринінгу CAG у клініці. Ми продовжуватимемо стежити за прогресом досліджень у цій галузі та сприяти трансляційному застосуванню більш інноваційних маркерів.