С-пептид (C-пептид) – це з'єднувальний пептид, що складається з 31 амінокислоти, з молекулярною масою близько 3021 дальтонів. Панкреатичні β-клітини підшлункової залози синтезують проінсулін, який являє собою дуже довгий білковий ланцюг. Проінсулін розщеплюється на три сегменти під дією ферментів, а передній і задній сегменти знову з'єднуються, утворюючи інсулін, який складається з ланцюга А та В, тоді як середній сегмент є незалежним і відомий як С-пептид. Інсулін та С-пептид секретуються в еквімолярних концентраціях, і після потрапляння в кров більша частина інсуліну інактивується печінкою, тоді як С-пептид рідко поглинається печінкою, плюс розпад С-пептиду відбувається повільніше, ніж інсуліну, тому концентрація С-пептиду в крові вища, ніж у інсуліну, зазвичай більш ніж у 5 разів, тому С-пептид точніше відображає функцію β-клітин панкреатичних острівців. Вимірювання рівня С-пептиду може бути використане для класифікації цукрового діабету та розуміння функції β-клітин підшлункової залози у пацієнтів з цукровим діабетом. Вимірювання рівня С-пептиду може бути використане для класифікації діабету та розуміння функції β-клітин підшлункової залози у пацієнтів з діабетом. Наразі методи вимірювання С-пептиду, що широко використовуються в медичних клініках, включають радіоімунологічний аналіз, імуноферментний аналіз, електрохемілюмінесценцію, хемілюмінесценцію.